Mova 5670-д

25Кві

Державна мова у сфері користувальницьких інтерфейсів комп’ютерних програм і веб-сайтів

Законодавство, Новини

Вранці 25 квітня Верховна рада прийняла в другому, основному читанні законопроект №5670-д «Про забезпечення функціонування української мови як державної». За документ проголосували 278 депутатів при мінімально необхідних 226 голосах. Цей закон зачіпає абсолютно всі сфери, включаючи IT.

Всі норми, що стосуються української мови в інтернеті, викладені в ст. 27 проекту під назвою «Державна мова у сфері користувальницьких інтерфейсів комп’ютерних програм і веб-сайтів». Норми, що стосуються інтернет-комерції, — в ст. 30 «Державна мова у сфері обслуговування споживачів».

Ось які зміни цей закон несе для розробників ПЗ і власників сайтів.

  • Сайти та сторінки в соцмережах компаній, що продають товари в Україні, і зареєстрованих в Україні, повинні бути українською мовою (ст. 27, ч. 6). Можуть існувати й інші версії, проте українська версія по об’єму контенту не повинна їм поступатися і завантажуватися для громадян України за замовчуванням. Це ж стосується сайтів державних і комунальних підприємств, а також ЗМІ, зареєстрованих в Україні. Важливо уточнити, що інтернет-сайти не реєструються у якості ЗМІ, в проекті вони окремо не згадуються.
  • На сайтах іноземних компаній, які продають товари в Україні, українська версія також повинна завантажуватися за замовчуванням.
  • Мобільні додатки компаній, що продають товари та послуги в Україні, повинні мати українську версію.
  • Спеціалізоване обладнання (не загальновживані товари, а наприклад, медичне устаткування) не обов’язково повинно мати українську версію інтерфейсу, якщо є англійська.
  • Згідно зі ст. 30, ч. 2 компанії незалежно від форми власності, а також ФОП, які обслуговують споживачів, повинні використовувати українську мову при обслуговуванні та висвітлюванні інформації про товари. Це стосується інтернет-магазинів, інтернет-каталогів. Інформація на українській може дублюватися іншими мовами. На прохання клієнта його персональне обслуговування може відбуватися й іншою мовою, наприклад, англійською.
  • Суб’єкти електронної комерції, зареєстровані в Україні (інтернет-магазини) при «поширенні електронного комерційного повідомлення» зобов’язані надавати всю інформацію українською. Під «електронним комерційним повідомленням», відповідно до Закону «Про електронну комерцію» (розділ III, ст. 10),  розуміють рекламні повідомлення про товари, роботи, послуги. Це може бути реклама товару в SMS- або поштовій розсилці або ж інформація про знижки й подарунки, про вартість товару і т.д.
  • Комп’ютерне програмне забезпечення, яке продають в Україні, повинно мати інтерфейс українською та/або англійською чи іншими офіційними мовами ЄС, згідно зі ст. 27, ч 1 (це — 23 мови: болгарська, чеська, данська, голландська, англійська, естонська, фінська, французька, німецька, грецька, угорська, італійська, латвійська, литовська, мальтійська, ірландський, польську, португальську, румунську, словацьку, словенська, іспанська та шведська).
  • Програмне забезпечення з призначеним для користувача інтерфейсом, встановленими на товарах, які продаються в Україні, повинно мати українську версію, яка за обсягом інформації не повинна поступатися версіям на інших мовах.

Важливо відзначити, що норма про переклад сайтів і сторінок в соціальних мережах компаній набуває чинності через 18 місяців після набуття чинності самого законопроекту. Частина 1 ст. 27, відповідно до якої переклад ПЗ українською мовою не вказана серед статей з відкладеною датою набуття чинності, і швидше за все запрацює через 2 місяці після набуття чинності законопроекту. Однак частина 2, яка описує використання української в програмах, встановлених на товари (наприклад, на приставках, смартфонах і т.д.), почне діяти через 18 місяців.

Документ також передбачає введення адміністративну відповідальність за порушення законодавства у сфері застосування державної мови. Крім того, законопроектом передбачена кримінальна відповідальність «за публічне приниження і зневагу до державної мови». Вона буде аналогічною тій, яка передбачена за публічну наругу над державним прапором, гербом та гімном — штраф до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арешт до 6 місяців, або позбавлення волі на строк до 3 років.

У першому читанні парламент прийняв цей законопроект ще 4 жовтня 2018 року. Раніше Порошенко обіцяв підписати закон про мову в разі його прийняття. Як завжди, закон вступить в силу на наступний день після публікації в газеті «Урядовий кур’єр».

Джерело: rada.gov.ua и AIN